Що в житі людини найцінніше?

Потрапити у казку, повірити в диво, створити справжню різдвяну атмосферу вдалося учителю зарубіжної літератури Яровій Г.В. на відкритому уроці у 6-А класі під час вивчення твору Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі». Це підтвердили не лише діти, але й начальник відділу освіти Цвіток Л.В., головний спеціаліст відділу освіти – Петрунчак С.І. та заступник директора з освітнього процесу – Онуфрійчук Ю.В. Весь урок був пронизаний теплом: мерехтливий образ свічки став символом незгасаючої надії у відчайдушній темряві, проблиском людської доброти у найзагрубілішому серці. Згодом до цього символу неодноразово повертатимуться, щоразу нагадуючи, що найважливіше, що є у житті, не купується за гроші. Надзвичайно зворушливим було те, що діти протягом усього уроку співпереживали головному герою, більше того, щиро хотіли допомогти і другу Скруджа, померлому Марлею. Зрозуміти це вдалося завдяки вправі «Живий ланцюжок теплих порад», під час якої діти пропонували, яким потрібно бути, щоб звільнитися від рабства зажерливості та грубості. Різноманітні види робіт та вправи: «Інтерв'ю з героями», «Кому належить цитата», «Свічечка побажань», «Асоціативний кущ», «Почуття у серці» – зробили урок надзвичайно цікавим і динамічним. Родзинкою уроку став захист проєктів «Моє Різдво у 2035 році», які учні готували заздалегідь. Кожен розповідав про родину, про яку він мріє, традиції, яких планує дотримуватись. Приємно було чути, що діти ставлять перед собою ціль – мати міцну, дружню, щасливу сім'ю з високими моральними цінностями. В кінці уроку відчувалась піднесеність, а завдяки вправі «Мікрофон» остаточно пересвідчилися, що учням надзвичайно сподобався урок.